Ніяк не можу дописати одну статтю. І так до неї, і інакше. Все одно не те…
А от йшли ми якось з товаришем Володимирською гіркою. І ще здалеку побачили нашого давнього приятеля, який сидів на лаві і читав грубезний фоліант.
Вітер куйовдив його волосся і засипав осіннім листям. Голуби безборонно упосліджували схилені над читанням плечі. Мамочки невтомно катали через його випростані ноги дитячі возики. Парочка на лаві поруч з кінематографічною експресією з’ясовувала взаємини. Якийсь хлопчисько навіть поцілив нашому приятелеві м’ячем просто у потилицю. Навкруги вирувало життя…
Але приятель жодним чином на це не зважав. Він був у зовсім інших світах. І настільки занурений у те, що відбувалося на сторінках пухкого тому, вбраного у синю палітурку, що навіть якби пам’ятник самому Хрестителю Руси заговорив до нього, він навряд чи звернув би на нього увагу.
- Вітю! - Ми підійшли до приятеля впритул і почали шурхати його за плечі. – Вітю! Що ти читаєш?!
- А? Що? Де? – Не менше хвилини сплинуло, поки Вітя скинувся, важко підвів голову, почав вдивлятися в нас затуманеним поглядом і, здавалося, не уповні впізнавав. Реальність дуже повільно поверталася до нього. І це повернення було гірким і болісним для Віті.
- А це ви, - нарешті вичавив Вітя розчаровано. Йому направду нікого не хотілося в цю мить бачити.
- Вітю, що ти таке читаєш? – не вгамовувалися ми, вражені силою тексту, який настільки захопив нашого приятеля і вирвав його з осоружної буденщини у світ марень й ілюзій.
- Я? – очі Віті поступово наповнювалися внутрішнім світлом.
– Дисертацію свою читаю, хлопці!
«Інтегрована система прогнозування, обліку і контролю майбутніх витрат при здійсненні комісійних операцій в управлінні якістю продукції сільськогосподарських підприємств»!
Подобааааааєєєтсяяя!!!!
Джерело ФБ
Подпишись на наш ТЕЛЕГРАММ- КАНАЛ, узнай о самом важном в Украине и мире
