Дулю з маком вам, москалики, а не столицю! Подавитесь! Вадим Трюхан

16-й день війни. Остання доба принесла декілька важливих новин.

Перша. Україні в ЄС бути! Саміт лідерів ЄС у Версалі, на якому було узгоджене це рішення, увійде в історію. Саме там ми отримали довгоочікувану перспективу членства. Те, за що боролись дипломати понад 20 років, фактично зробили наші військові, своїм героїзмом і професійністю. Процес очікувано буде не простим і не швидким, проте, як відомо, «долає дорогу той, хто йде». І сьогодні до омріяного членства стало на один день менше часу.

Друга. Товариш Лавров (головним дипломатом РФ чи міністром його вже і язик не повертається назвати) видав перл, який стане мемом на віка. Виявляється, «Росія не збирається ні на кого нападати, і на Україну вона не нападала». Так от «цінність» цієї заяви не в тому, що російські нацофашики звично заперечують очевидне, а в тому, що тепер весь світ знає, що Росія планує, так, якраз досі планує, іти далі. Адже заперечення війни з Україною, в умовах війни означає, що заперечення намірів нападати ще на когось означає, що плани нападу на інші країни таки є. Проста логіка. Так що відсидітися не вийде нікому. І щоб мінімізувати жертви, слід діяти на упередження. Потужно і консолідовано. Іншого варіанту просто нема.

Третє. Переговори Кулеба - Лавров завершилися нічим. Прогнозовано. І слава Богу. Ще не час. Треба спочатку зламати хребет гідрі. І то так, щоб і її голова впала. А потім вже вести перемовини. Про умови капітуляції. Але от одна важлива деталь, яка прозвучала між іншим, насправді заслуговує на прискіпливу увагу. Серед іншого, голос Путіна Пєсков заявив, що на переговорах обговорюється можливість зустрічі Путін - Володимир Зеленський. Дивні метаморфози. То не хотіли, виставляючи якісь фантастичні передумови, то дають в пресу вкид про готовність. А свідчить це про те, що насправді Путін прекрасно розумію, що він у глухому куті. Відтак, намагається викрутитися, відгризти від України бодай щось, щоб продати своєму зазомбованому плебсу, як видатна звитяга російської зброї.

За таких обставин слід бути бути уважними, і не піддатися на хитрощі російського фюрера 2.0. Україні потрібна безумовна капітуляція, демілітаризація і депутінізація Росії. З усіма іншими супутніми наслідками.

Ну а я вперше за два тижні побував в Києві. Ніколи не думав, що так цінуватиму просту ванну з теплою водою і зручне ліжко. Зараз поснідаю домашньою їжею і назад на службу.

Київ, якщо чесно, вразив. Відчувається, що місто на лінії вогню, - їжаки, блок-пости, черги в аптеках і супермаркетах, майже всі інші заклади зачинені. Проте місто живе і готується. Спокійно. По діловому. Дулю з маком (закреслено, без маку) вам, москалики, а не столицю! Подавитесь!

Приємного дня всім! Сьогодні ми наблизили нашу перемогу на один день.

ПС. Українці, навіть під загрозою життю рятують своїх ближніх. Оце фото з собачками інвалідами, яких виводить з-під обстрілів українка, для мене символ незламності і жертовності, притаманних кожному з нас.