Про роль особистості в історії Вадим Трюхан

Пригадую, як в школі, а це було в часи СРСР, нам, дітлахам - учням, насаджували думку про те, що особистість в історії не має жодного значення. Ключове, як стверджували наші вчителі, - це народ і держава.

Ще тоді мені особисто ця гіпотеза видавалася сумнівною. Більше того, поступово мої переконання в тому, що якраз роль особистості в історії є визначальною, лише міцніли. При цьому прикладів, навіть в радянській літературі, яка по своїй сутності була пропагандистською і абсолютно не інклюзивною, було достатньо. Від Платона, Спартака, Суворова, Наполеона тощо, до кровавого насправді і абсолютно бездарного Жукова, Сталіна, Хрущова з його «… покажемо кузькіну мать…» в залі Генасамблеї ООН і багатьох інших «героїв» радянської доби.

Водночас, сьогодні приходжу ще до одного парадоксального висновку.

Особистість - ніщо без мас і держави. І відповідальність, за будь-які рішення, дії і бездіяльність, особистості, можна ще звузити до категорії «лідери», несуть солідарно, разом з народом і державою.

Візьмем найбільш актуальний на сьогодні кейс - російську федерацію. В якої до речі сьогодні національне свято - день росії.

Багато хто в нас і на Заході вважає, що всі біди цього державоподібного терористичного нацистського утворення від владіміра путіна, який там править вже майже 23 роки і збирається залишатися на троні пожиттєво.

Але це ж не так. Ну не міг цей невдаха кгб-шник стати всесильним кровавим фюрером 2.0 на 1/8 суші планети, якби його ідеї не впали в підготовлений ґрунт у вигляді непереборного бажання російського народу, якому сторіччями мріється лиш про велич, загарбання чужих територій і приниження інших народів, «встати з колін» і грюкнути по столу своїм кирзаком.

Як і не міг він реалізувати жоден свій проджект, якби держава, створена задовго до нього, не була готовою сліпо виконувати все, що йому заманеться, - від організації терористичних актів у власних містах з масовою загибеллю власних же громадян, до політичних вбивств у будь-якій іноземній державі, стирання з лиця землі цілих міст і сіл в Чечні, Алеппо тощо.

От і виходить так, що відповідальність за всі воєнні та інші злочини, які скоюють росія, як держава, російські військові, спецслужбісти, «відпускники» тощо, лежить солідарно на а) особисто путіну, б) російській державі, з арміями чиновників, правоохоронців, суддів тощо, в) російському народі і кожному громадянину росії. Хіба окрім тих, хто публічно зрікся російського громадянства і виїхав з цієї території.

Отака жорстка правда життя. Її треба прийняти. І не тішити себе надіями на те, що завтра щось з путіним станеться, і все завершиться. Не завершиться. Війна ця на довго.

Проте перемога в ній буде за нами. Адже правда на нашому боці.

Нинішня нацистська росія - це абсолютне зло і вона, разом з своєю злочинною державою, зазомбованим ницим народцем і кровожерливими маніяками-лідерами, не заслуговує на право продовжувати існувати у сучасному вигляді. Як би деякі її фанати, типу макронів, орбанів, берлусконів та інших, цього не прагнули.

ПС. Навіяло останнім спілкуванням воєнного злочинця #1 путіна з молоддю. Те, з яким піїтетом дивилися на новітнього фюрера 2.0 представники сучасного покоління росіян, не те що розчаровую, а більше стало холодним душом. Там все погано. Дуже погано. Хвороба прогресує. Z-ка інфікувала переважну більшість населення. Лікувати доведеться довго.

Джерело:ТГ