Є відчуття, що багато про що учасники зустрічі вирішили публічно не оголошувати. І правильно. Адже російські нацисти відслідковують все.
112-й день войны, и пытаюсь взглянуть на жизнь сверху, увидеть ее всю целиком и понять, где закончится отрезок под названием "война".
Не всім, можливо, сподобається, але мушу про це написати. Мене дещо шокує той карнавал веселощів, безтурботно-радісного настрою, який спостерігається на вулицях Києва, особливо у вихідні.
Нинішня нацистська росія - це абсолютне зло і вона, разом з своєю злочинною державою, зазомбованим ницим народцем і кровожерливими маніяками-лідерами, не заслуговує на право продовжувати існувати у сучасному вигляді. Як би деякі її фанати, типу макронів, орбанів, берлусконів та інших, цього не прагнули.
Сегодня - День украинского журналиста. Сколько всего щедрой рукой жизнь отсыпала нам!
На мій особистий погляд - Людмила Денісова була найнезалежнішою від політичних уподобань Омбудсменом в історії України, саме тому бажаю вибороти в суді справедливість та честь даної посади!
Вступ України в НАТО одразу після перемоги у війні з нацистською росією - це цілком логічний і найбажаніший для всієї Європи розвиток події.
Ровно восемь лет назад Порошенко стал президентом. А шесть лет назад в Украину вернули(лась) Надежду Савченко. Что общего между этими событиями, кроме армии-мовы-виры?
В своих интервью я уже рассказывал, как именно для меня началась война. Но вам, дорогие други, я расскажу чуть больше.
Україну чекають доволі напружені декілька місяців. Та бойовий дух ЗСУ та українського народу на висоті. Отже шанси на перемогу є, і вони високі. Наша доля - в наших руках.